Publicerad · Uppdaterad

Trepartisamtal om Ukraina in plan i Abu Dhabi

Ukraina, USA och Ryssland ska hålla tvådagars förhandlningar i Abu Dhabi den 10–11 november om att avsluta kriget. Säkerhetsgarantier för Ukraina, territoriella frågor och Europas säkerhetsarkitektur efter kriget står i centrum. De första trepartisamtalen sedan februari 2026 syftar främst till att klargöra positioner och skapa en ram för fortsatta förhandlningar.

Huvudpunkter

  • Trepartisamtal mellan Ukraina, USA och Ryssland ska hållas i Abu Dhabi den 10–11 november 2026.
  • Säkerhetsgarantier för Ukraina, можliga mekanismer enligt NATOs artiklar 4 och 5 samt Europas säkerhetsarkitektur efter kriget ska behandlas.
  • USA:s förhandlare är Steve Witkoff och Jared Kushner; Rubío eftertraktar framsteg men förhandlarna har inte nått slutgiltiga överenskommelser.
  • Ukrainas delegation leds av Rustem Umerov, medan Rysslands delegation väntas ledas av Vladimir Medinskij.
  • Ryssland kräver bland annat att Ukraina drar trupperna tillbaka från fyra ockuperade regioner, avstår från NATO och accepterar militära begränsningar.
  • Ukraina avvisar territoriella eftergifter och militära begränsningar och vill ha omedelbart eldupphör längs den nuvarande frontlinjen.
  • EU, NATO och flera europeiska länder ska vara i Abu Dhabi för separata samordningsmöten, trots att Kreml hävdar att europeiska företrädare inte deltar i trepartisamtalen.

Därför är det viktigt

Mötet är det första trepartisamtalet mellan Ukraina, USA och Ryssland sedan februari 2026, efter tidigare omgångor som inte gav synligt framsteg. Förhandlarna kan ta steg mot garantier som liknar NATOs artiklar 4 och 5, utan att detta innebär NATO-medlemskap för Ukraina. De kan också förbereda ett bredare direkt samtal mellan Ryssland och europeiska partner om Europas säkerhet efter kriget. Territoriella krav, omedelbart eldupphör och former för garantier mot новий напад залишаються ключовими для результата переговоров.

Vad som hände

В Абу-Дабі 10–11 листопада відбудуться перші з лютого 2026 року тристоронні переговори України, США та Росії за посередництва США. Українську делегацію очолює Рустем Умєров, російську — Володимир Мединський, а США представлять спецпосланники президента Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Основними темами мають стати припинення бойових дій, гарантії безпеки для України, територіальні питання та архітектура безпеки Європи після війни. США порушили перед Росією можливість надання Україні механізму захисту, що нагадує статті 4 і 5 НАТО, але остаточне рішення про американські гарантії має ухвалити Дональд Трамп. Марко Рубіо заявив, що сторони поки розглядають лише початкові пропозиції, остаточних домовленостей немає, а припинення вогню має передувати переходу до наступного етапу.

Українська сторона вважає, що негайне припинення вогню є першим кроком до ширшого врегулювання. Росія публічно вимагає виведення українських військ із чотирьох анексованих регіонів, відмови від курсу на членство в НАТО, суворих обмежень війська та зняття обмежень для російської мови й Московського православного храму. Україна ці вимоги відхиляє та наполягає на нинішній лінії зіткнення. Публічні позиції сторін щодо територій не змінилися, попри що американські посадовники повідомляли про певну приватну гнучкість.

Så beskriver ukrainska källor det

Українське вис哩дження наголошує на меті переговорів: довготривалий мир, гарантована безпека, захист від нового російського вторгнення та реальні перспективи повоєнної відбудови. В офіційному полі Україна прагне не поступатися територією, не приймати обмежень для своєї армії та не звужувати власний суверенітет. Водночас вона виступає проти послаблення санкцій проти Росії і наполягає на гарантіях, здатних зупинити новий напад.

Українські очільники не очікують прориву на першому раунді, але розглядають відновлення переговорів після тривалої паузи як досягнення. Давид Арахамія має певні сподіви від другого раунду. Окремою темою українського висвітлення є участь України в рішеннях, що стyrkaють безпеку Європи, та зустрічі з європейськими й НАТО-представниками в Абу-Дабі.

Så beskriver internationella källor det

Міжнародне висвітлення зосереджується на дипломатичному форматі, складі делегацій та пропозиціях щодо гарантій безпеки. Вашингтон розглядає Абу-Дабі як можливість перевірити позиції та гнучкість сторін, закласти основу для ширшого багатостороннього процесу та стимулювати прямі розмови Росії з Європою. Американські посадовники, однак, не очікували підписання угоди одразу.

Європейські інституції та уряди наголосили на участі у формуванні безпекової рамки, доки Кремль заявив, що європейці не братимуть участі в основному тристоронньому форматі. Міжнародний контекст також включає обережний оптимізм США, невизначеність щодо участі європейців у прямому діалозі з Росією та значну відстань між публічними позиціями Києва й Москви.

Där rapporteringen skiljer sig åt

Кремль заявив, що тристоронні переговори відбудуться без європейських учасників. Натомість ЄС, НАТО та окремі європейські країни підтвердили присутність своїх представників в Абу-Дабі, переважно для окремих зустрічей і координаційних консультацій. Точний формат участі європейців у переговорах із російською делегацією не був визначений.

Окремою розбіжністю є склад української делегації: початкові повідомлення називали Кирила Буданова її очільником, але Офіс президента України уточнив, що Буданов братиме участь як член делегації. Рустем Умєров називається керівником української делегації.

Bakgrund

Попередній тристоронний раунд відбувся в Женеві в середині лютого 2026 року й не призвів до видимого прогресу у припиненні війни. Попередні переговори також дали 28-пунктний план, який не було затверджено. Москва продовжувала вимагати територіальних поступок, Україна відхиляла втрату територій і пропонувала зупинити бойові дії на чинній лінії фронту, а США просували демілітаризовану зону з іноземним спостереженням.

Короткочасне перемир’я в районі Олешок, укладене за посередництва дружини Дональда Трампа Меланії Трамп, тривало тиждень і дозволило часткову евакуацію та доставку гуманітарних вантажів. Після нього запеклі бої та тривалі ракетно-дронові атаки продовжилися. Росія перед повномасштабним вторгненням 2022 року також вимагала від НАТО відкотити військову присутність і озброєння в Центральній та Східній Європі.