Hamburgs dom avvisade Kouznetsovs advokaters begäran att stänga fallet
Den 27 oktober avvisade Hamburgs överrätt, som en förste instans, advokaternas begäran att avsluta rättsprocessen mot den ukrainske militärpersonen Serhij Kouznetsov i fallet om explosionerna i Nord Stream. Rätten fortsätter enligt planen. Kouznetsovs försvarare hävdar att han varit underkastad statlig sekretess och inte kunnat ge vittnesmål, medan domstolen och åklagaren betonar att tysk lag inte begränsar hans rätt att försvara sig eller vittna.
Huvudpunkter
- 27 oktober hölls det andra förhandlingsdagen i fallet vid Hamburgs överrätt.
- Domstolen avvisade advokaternas begäran att stänga rättsprocessen och beslutade att fortsätta enligt planen.
- Serhij Kouznetsov, 50 år, åtalas för bland annat explosion, skada på egendom, störning av offentliga tjänster och deltagande i krigsbrott genom attack mot civil infrastruktur.
- Åklagaren hävdar att Kouznetsov ledde en grupp på sex personer som hyrde en yacht i Rostock och reste till Bornholm för att placera explosivladdningar.
- Enligt förundersökningen organiserade och utförde Kouznetsov minst fyra detonatorer på 14–27 kilo vardera, på 70–80 meters djup nära Bornholm.
- Explosionerna den 26 september 2022 skadade tre av fyra rörledningar i Nord Stream 1 och Nord Stream 2 i Östersjön.
- Kouznetsov arresterades i Italien sommaren 2025 och överlämnades till Tyskland i slutet av november 2025.
- Volodymyr Zjuravljov, som också misstänks av Tyskland, arresterades i Kroatien.
Därför är det viktigt
Beslutet håller den tyska brottsprocessen levande och för den närmare behandlingen av en destruktion av Nord Stream-ledningarna 2022. En central konflikt gäller om Kruznetsovs militära sekretessskyldighet kan begränsa hans möjlighet att ge vittnesmål och arbeta med sin försvarare. Ärendet väcker också frågor om påstådda statliga roller, trots att Ukraina offentligt förnekar all involvement. Till detta kommer kritik mot Kouznetsovs förhållningsvillkor i tyskt förvar och misstänkandet om en andra ukrainare, Volodymyr Zjuravljov.
Vad som hände
Den 27 oktober höll Hamburgs överrätt det andra förhandlingsdagen i fallet mot Serhij Kouznetsov. Domstolen avvisade försvarets begäran att stänga rättsprocessen och meddelade att förhandlingen skulle fortsätta enligt planen. Försvarets argument полягав у тому, що Kouznetsov під час вибухів був на дійсній військовій службі, зобов’язаний не розголошувати державну таємницю й тому не міг вільно консультуватися з адвокатами чи свідчити. Суд і прокурор відповіли, що німецьке законодавство не обмежує його право на захист і не робить свободу свідчення в Німеччині залежною від правил іноземної військової служби. У залі також було зачитано листи Романа Червінського та Юрія Семенюка, які стверджували, що Кузнєцов улітку й восени 2022 року перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського у силах спеціальних операцій.
Så beskriver ukrainska källor det
Українські видання наголошують на продовженні процесу, на проблемі військової таємниці та праві Кузнєцова на захист. Вони також наводять листи українських військовослужбовців, заяву президента Зеленського про відсутність причетності України та готовність допомогти слідству, а також зауваження омбудсмана Дмитра Лубінця щодо умов тримання Кузнєцова в німецькому СІЗО. Значна увага приділяється позиції захисту, що прямі докази, які пов’язують Кузнєцова із яхтою або підривом, відсутні.
Så beskriver internationella källor det
Міжнародний виклад зосереджується на процедурному рішенні Гамбурзького суду та продовженні процесу над колишнім українським військовослужбовцем. Він подає позицію суду про право Кузнєцова свідчити й захищати себе за німецьким законодавством, а також обвинувачення прокуратури та відсутність прямого доказового зв’язку, на який посилаються його адвокати. Також згадується арешт Кузнєцова в Італії та передача його до Німеччини.
Där rapporteringen skiljer sig åt
Захист стверджує, що Кузнєцов під час вибухів був на активній військовій службі, зобов’язаний зберігати державну таємницю і не мав змоги консультуватися з адвокатами чи свідчити. Суд і прокурор стверджують, що німецьке право не обмежує його право на захист і свободу свідчення. Прокуратура стверджує, що Кузнєцов очолював групу, яка висадила вибухівку, тоді як адвокати заперечують прямі докази проти нього: за їхніми словами, ніхто не бачив його на яхті, а його ДНК на ній не виявлено. Федеральна прокуратура стверджує, що Кузнєцов та інші учасники діяли від імені української влади, натомість Володимир Зеленський заперечує причетність України. Джерела також подають дещо суперечливі дати офіційного пред’явлення обвинувачень: кінець червня 2026 року або 1 липня 2026 року.
Bakgrund
Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. «Північний потік-1» був головним маршрутом постачання російського газу до Німеччини до припинення постачань у серпні 2022 року, а «Північний потік-2» не було введено в експлуатацію через призупинення сертифікації Німеччиною. Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року за європейським ордером на арешт, а наприкінці листопада його екстрадували до Німеччини. Німеччина розслідує вибухи як диверсію та підозрює щонайменше двох українців — Сергія Кузнєцова та Володимира Журавльова, якого затримали в Хорватії.